Наш календар

13 травня 1997 р. VH1 Beatles Interviews for Anthology 3

54 роки тому в студії №2 на Ебі Роуд почався запис альбому, якому не надали назви, в дні моєї юності ми його спочатку називали Apple, бо тоді він був єдиним альбомом Бітлз з цим лейблом, потім просто «Подвійний альбом», бо знову ж тоді це був єдиний подвійник Бітлз, а врешті за ним закріпилася назва «Білий альбом», адже обкладинка була чисто білою, лише назва групи витиснена на лицевій стороні та проштамповано (тільки в перших виданнях) чорною фарбою унікальні номери.

Запис альбому тривав з невеличкими перервами майже 5 місяців – це найдовша робота групи над одним проєктом. Особисто для мене це найулюбленіший альбом, не дивлячись на «Революцію №9» на можливо деякі коротенькі номери, що добре звучать лише в цьому альбомі.

А це обкладинка ювілейного коробкового видання, що вийшло 4 роки тому. Цікаво, як швидко міняється мода на вініл за останні роки. Вінілове делюкс-видання містило всього 4 платівки, окрім самого оригінального, правда, реміксованого альбому лише подвійний альбом з відомими демо-записами, зробленими в Ешері, домі Гаррісона, за декілька днів до початку записів альбому. З сесій запису альбому, які розмістили аж на 3-х компакт-дисках, на вініл не попало нічого! Вініловий делюкс «Сержанта Пеппера», що вийшов роком раніше, містив взагалі лише одну додаткову платівку. А вже наступне перевидання альбому «Ебі Роуд» - 2 додаткові платівки, причому весь сесійний матеріал (дублі, проби), який був на CD, попав і на вініл, хоча його значно менше, ніж на «Білому альбомі». А вже минулорічне видання Let It Be розмістилося аж на 5 платівках, а альбому Джорджа All Things Must Pass – аж на 8-ми. В обох випадках весь матеріал CD видали й на вінілі, обізвав їх супер-делюкс, очевидно й непогано на цьому заробивши. Упевнений, якби перевидання «Білого альбому» виходило нині, супер-делюкс містив би як мінімум 6-7 платівок.

Це фото, напевно, зроблено не 30 травня, але близько до цієї дати, в один з перших днів запису альбому.

Це фото зроблено 4 червня 1968 р.

55 років альбому SGT PEPPER'S LONELY HEARTS CLUB BAND!!!
7 фактів, які ви (можливо) не знали про цей альбом:
https://www.magic.co.nz/home/music/2022/06/sgt-pepper-s-lonely-hearts-club-band-is-55-today--7-things-you-m.html

6 червня 1987 року Джордж і Рінго беруть участь у The Prince’s Trust на Arena, Wembley.

Добавлено спустя 1 минуту

Півстолітній ювілей виходу в США альбому Some Time in New York City, записаного Джоном з Йоко Оно. Хоча деякі джерела датують випуск 19 червня, тобто на тиждень пізніше, що, можливо, навіть краще корелюється з датою першої згадки в чартах «Більборду» 1 липня, але на офіційному сайті вказано саме 12 червня. У Британії альбом вийшов тільки 15 вересня, аж на 3 місяці пізніше.

Відразу ж після виходу він був підданий нищівній критиці за радикальну політичну спрямованість, майже всі пісні присвячені різним політичним проблемам, що хвилювали радикалів з оточення Джона, з якими він зійшовся у Нью-Йорку, куди восени 1971 р. емігрував з Англії: боротьба ірландців проти британської експансії; переслідування комуністів на кшталт Анжели Девіс, або інтелігентів, що виступають за легалізацію легких наркотиків (зокрема поета Джона Сінклера); підтримка феміністичного руху, та й взагалі критика будь-якого уряду, чи то китайського на чолі з Мао, чи американського на чолі з Ніксоном. Але звичайно, альбом зустріли на ура в офіційних колах Радянського Союзу, а Джон був проголошений борцем за права пригноблених пролетарів у всьому світі. Завдяки такий критиці альбом не піднявся в чартах «Більборду» вище 48 місця, у Британії результат був трохи кращий – 11 місце.




Якщо брати до уваги чисто музичну складову, звичайно його навряд чи хто назве найкращим альбомом Джона, тим не менше, він містить декілька чудових пісень, на мою думку, перш за все титульну New York City, яка хоч і описує життя Джона у Нью-Йорку, проте не містить якихось радикальних політичних меседжів.




Альбом подвійний, тобто складається з двох платівок. На першій, основній, 10 пісень, записаних у супроводі місцевої групи Elephant’s Memory (Спогади Слона): 3 авторства Йоко з її вокалом, у двох автор тільки Джон, решта – сумісні творіння подружжя.
Друга, додаткова платівка має свою особливу назву Live Jam за аналогією з Apple Jam, додатковою платівкою альбому Джорджа All Things Must Pass. На ній запис живого виконання, перша сторона з благочинного концерту Джона і Йоко у фонд ЮНІСЕФ в лондонській залі “Ліцей” 15 грудня 1969 р, в якому прийняв участь Джордж. Це єдиний сумісний концертний виступ Джона і Джорджа поза Бітлз, хоча на той час про розпад Бітлз ще не йшлося, вони виконали Cold Turkey.




На другій стороні джем-концерт Франка Заппи з його групою Mothers of Invention у нью-йоркському Fillmore East в червні 1971 р, в якому прийняли участь Джон і Йоко. На початку тут звучить стара пісня Well (Baby Please Don’t Go) з репертуару американської групи The Olympics, яку Джон часто виконував ще в юні ліверпульські роки і яку записував також під час роботи над Imagine, вона увійшла в перевидання цього альбому. Далі йдуть два напівінструментальні джеми з Франком Запою, а четверта віддана на довжелезне верещання Йоко. Зовсім недавно натрапив я на інтерв’ю Заппи, в якому він ображено жаліється, що композицію Jamrag придумав саме він і показав її Джону під іншою назвою, але у співавтори навіть не включений. Та достатньо її трохи послухати, щоб зрозуміти, що особливо й нема про що шкодувати. Проте це він сам і виправив, коли в 1992 р. вийшов концертний альбом Заппи з «Мамами Винаходу» Playground Psychotics, в який увійшла вся ця сторона з іншими назвами композицій, перемікшованими так, що вокал Заппи набагато відчутніший ніж на альбомі Джона.







На нашому сайті вже йшлося про те, що в цьому році планується ювілейне перевидання цього альбому Ultimate Mixes, відкрито навіть спеціальну тему. Але все залишилося на рівні чуток, а спеціальний сайт sometimeinnewyorkcity.com, створений під це перевидання, так і не був запущений. Таким чином, само перевидання під великим питанням, як стверджують, через недопустимі на сьогодні слова в назві заголовної пісні. Хоча це єдиний альбом Джона, в якому прийняла участь Йоко Оно і який ще не відсвяткував півстолітній ювілей, нерахуючи Double Fantasy, до ювілею якого ще треба дожити, та й Milk and Honey, що вийшов вже після смерті Джона. Тож вона має бути дуже зацікавленою у його перевиданні.

12 червня 1964 р. Бітлз в Аделаїді, Австралія

20 червня 1986 року.
The Prince's Trust 10th Birthday Party at Wembley Arena, London
Добавлено спустя 2 минуты Добавлено спустя 12 минут

А нібито все відбувалося вчора... час летить.



Ще десь і платівка була, але зараз її не знайду...

24 червня 1967 р. студія Еббі Роуд, Лондон.
Фотосессія та репетиція перед записом програми "Our World".
Добавлено спустя 3 минуты

10 липня 1964 р.
Бітлз прилітають до Ліверпуля на локальну прем’єру фільму A Hard Day's Night.
Добавлено спустя 3 минуты Добавлено спустя 5 минут

Добавлено спустя 4 минутыУ цей самий день выходить альбом A Hard Day's Night.

13 липня 1985 р.
Мега-концерт Live Aid на лондонському стадіоні Уемблі.

26 липня 1943 року народився Мік Джаггер( повне ім'я Майкл Філіп Джаггер).
Вітаємо!

28 липня 1968.
У цей день у Лондоні відбулася грандіозна фотосесія Бітлз, яка стала відома під назвою Mad Day Out.

Добавлено спустя 4 минуты

1 серпня 1965 р.
Перше публічне виконання пісні Yesterday під час виступу Бітлз у Блекпулі, Blackpool Night Out.

(на всіх фото - репетиція виступу)

1966
Сьогодні річниця виходу сьомого альбому Бітлз Revolver

В США альбом вийшов на 3 дні пізніше та містив на 3 пісні менше (I'm Only Sleeping, And Your Bird Can Sing, Doctor Robert - пісні Джона, які вже увійшли у кепітолівський альбом Yesterday and Today, випущений 15 червня 1966).

13 серпня 1965 р. Бітлз вилітають із Лондона в Нью-Йорк. Розпочинаються 2-гі північно-американські гастролі.

14 серпня 1965 р.
Виступ Бітлз у Шоу Еда Саллівана.

Додано через 5 минут