Книги о Beatles

Мне в России купили вот такую книгу:



Книга содержит информацию о времени и обстоятельствах при которых были написаны все песни Битлз. Сисиематизирована по альбомам. Имеются иллюстрации, а также оригинальные тексты и переводы всех песен. Внутри выглядит так:





задник:



Твердый переплёт более 400 стр. Впрочем книга пока до меня не дошла, так что больше добавить нечего.

Бачив я це видання під час останнього музичного ярмарку. Тут можна побачити стенд з музичною літературою. Здається, він був від Yakaboo
https://beatles.com.ua/meetings/4-5-10-2019-ukra-nskii-muzichnii-jarmaro.html
Ось наверху зліва стоїть ця книга. Брав її в руки – дуже важка! Спитав ціну. Представник компанії відразу не зміг відповісти на моє питання. Щось перебирав у пам’яті і назвав якусь шалену цифру десь під 1300 грн., но точно я її вже не згадаю. Але виконано все дуже солідно. Книга сподобалась!

Деякі Бітлз та соло PDF у супер-якості.

Sgt Pepper, Massed Alberts: https://drive.google.com/file/d/1Zkr_fsV2_gE_Tbes5lbZkKJ6aw53OzD8/view?usp=sharing

The White Album: https://drive.google.com/file/d/1S7N-TkE6pMLGqi2J746Ak-m6zHWhKAom/view?usp=sharing

Get Back/Let It Be book: https://drive.google.com/file/d/1JVDNzWWUntfxm-ohUSHAGelCr8ra94Zn/view?usp=sharing

Abbey Road: https://drive.google.com/open?id=16PmyJ-5H_Xbc72JeCvbNSeEFOy0FVBAr

The Usernet Guide To Beatles Recording Variations: https://drive.google.com/open?id=1qwSj9x0n1Z9r1NQVg3H93x0zRzDPuJYH

The Complete Studio and Home Recordings: https://drive.google.com/file/d/1IUPw2d9qSceAf_Dv79TOpSfmeFX_ix38/view?usp=sharing

McCartney: https://drive.google.com/file/d/1V4iuxkcWxiylzNSbchphfNvJdEnibsFF/view?usp=sharing

Ram: https://drive.google.com/file/d/1ynHBTcSaYSvUTR-n0eYunnjD1CstO1-X/view?usp=sharing

Band On The Run: https://drive.google.com/file/d/1jzyICnTRyrLpbMcAKo280U9bGRYT7UkJ/view?usp=sharing

Чудові видання, безперечно вартують, щоб мати їх хоча б у pdf. Thanks Віталік, хоча особисто не мав з них тіко двох: Sgt Pepper's Massed Alberts та Complete Studio & Home Recordings - надзвичайний довідник!

Віталій,
Спсибі. Дещо маю живцем, але електронні примірники не завадять.

Я колись скачував в pdf-форматі комікс Yellow Submarine на 69 сторінок,видання 1968 King Features-Subafilms,Ltd.
Ссилка діє.
https://pdfslide.net/download/link/the-beatles-the-yellow-submarine-movie-comi

Цікава ссилка, багато Бітлз та соло PDF.

PDF файлы The Beatles и не только...
http://tp.lapchic.s-host.net/index.php?id=pdf

Журнал-фотольбом фотосессий Битлз с Дезо Хоффманом,год издания 1982?
Сомневаюсь что это редкость, но отпечатан в Японии: "Printed in Japan by Dai Nippon Printing Company,Tokyo".
Оттуда родственники и прислали.

https://www.corpus.ru/products/filip-norman-pol-makkartni-biografiya.htm
Ну, не знаю, не знаю… хоча його перша книга і стоїть в мене на полиці, але сам я її не читав та навіть рецензії не чув. Але добре пам’ятаю, як її комусь підписав сам Джордж. Тому і натхнення читати не було.

Може в когось є книга "The Long And Winding Road: A History Of The Beatles On Record" (видання 1983 року від Virgin Books, або 1984 року від Avon Books) автора Neville Stannard у електронному вигляді (скани чи pdf)?
Буду дуже вдячний тому, хто поділиться. Купувати її за кордоном у букіністичних лавках та переправляти сюди немає сенсу. Видання старе і втратило силу, але треба подивитись деякі моменти, які відсутні в інших довідниках.

Дякую за відгук Игорь, знайшлася сама книга в оригіналі. Але пошук електронної версії залишається актуальним. Або може хтось тут в Україні вирішив її позбутися? З задоволенням придбаю.

Нарешті закінчив читати електрону версію книги Нормана, про яку я згадував двома постами вище. Перше уявлення про нову книгу дуже позитивне, але не обійшлося без деяких питань до автора.
По-перше, на що я звернув свою увагу, це знайомство Пола з Джоном, яке відбулося 6 липня 1957 року і про яке йдеться у 5-ій главі. Цитую:

Пол решил растопить лед. Он взял одну из двух гитар – Джона или Эрика Гриффитса, никто сейчас не помнит, – и заиграл “Twenty Flight Rock” Эдди Кокрана, идеально копируя кокрановский голос с его дрожанием под Элвиса…


Наведу спогади інших присутніх при цьому:

Пит Шоттон: «На первой встрече и Джон Леннон, и Пол Маккартни были поначалу не слишком любезны. Джон, как я уже понимал, относился к незнакомцам настороженно, а Пол, в свою очередь, вел себя сдержанно-вежливо. Но он отнюдь не был застенчив, и, в конце концов, неловкое молчание было нарушено, когда он взял в руки свою гитару и начал играть».

Род Дэвис: «Я считаю, что в тот день Пол вряд ли что мог сыграть на гитарах Джона и Эрика, так как обе они были настроены под банджо на правую руку, а Пол, как известно, левша. Позднее я спросил об этом Эрика и он признался, что Пол впечатлил их игрой на своей гитаре уже позднее, когда они были у него в гостях. Скорее всего, что так оно и было, но это разрушает красивую историю их первой встречи».

Так як все відбувалося насправді? Пол прийшов на застріч зі своєю гітарою, чи без неї?

Я неспроста розмістив відому картину американського художника про першу зустріч Пола з Джоном. Пол на ній стоїть на зустрічі з музикантами Quarrymen зі своєю гітарою. Також зі своєю гітарою Пола показали і у художньому фільмі "Стати Джоном Ленноном" (оригінальна назва "Nowhere Boy"). Але все це може бути художньою вигадкою.


Хтось може навести якісь факти стосовно цього непорозуміння?

Я думаю, що Пол безумовно прийшов без своєї гітари. Десь я читав, що Айвен Воен привів Пола на цю забаву не стільки для того, щоби послухати і познайомитися з групою «Куорімен», а щоб підчепити нових дівчат, яких там мало бути вдосталь. А Род Девіс нам розповідав багато цікавого і його думка для мене найавторитетніша

Ось і мені здається, що стосовно цього питання дипломатично та найкраще всіх висловився Род Девіс під час одного зі своїх інтерв’ю (стенограму було знайдено в мережі):

«Нет, правда, я ничего об этом не помню. Это создает для меня серьёзные затруднения (смеется). Но я ничего об этом не помню. Хотя вопрос о том, мог ли Пол тогда исполнить «Twenty Flight Rock» интересует меня, потому что я сам гитарист, и мне странно, как это он, левша, мог исполнить на чужой гитаре «Twenty Flight Rock». Это если предположить, что такое, все-таки, было, но в 97-м году, сорок лет спустя, мы все вспоминали эти дни и в программе «Liverpool Echo» процитировали Пола, который сказал: «Я играл «Twenty Flight Rock» левой рукой на гитаре под правую руку». Но он же сказал: «Я играл «Twenty Flight Rock». Он же не говорит, что «исполнял» все соло на гитаре. Он только брал аккорды. А в этом нет ничего особенного. Он гитарист-левша. А в мире гораздо больше обычных гитар. Так что, если левша хочет играть на обычной гитаре, он может довольно быстро научиться брать аккорды другой рукой. И я могу это сделать. Но, опять-таки, в мире не так уж много гитаристов левшей. А Пол сказал, как это было. Он играл «Twenty Flight Rock» левой рукой. А потом мне один человек рассказывал, он был в группе, выступавшей с ними в Париже, что Джон, со временем, тоже научился играть на гитаре Пола. Он играл на гитаре Пола левой рукой. А Пол так и говорит о том, что он тогда сделал. И это кажется вполне вероятным, ведь он не перенастраивал чужую гитару и не смог сбегать домой за своей гитарой. И вот еще что. Пит Шоттон рассказывал, что по дороге домой с праздника, а они с Джоном жили почти рядом, они говорили об этом. Джон сказал ему: «Как думаешь, может позовем его в группу?». В общем, полной ясности не будет никогда. (иронично) Это одна из величайших тайн в жизни».

Але, якщо в когось є ще якісь документальні спогади, то прошу їх додати.

І друге питання, яке мені і досі залишається незрозумілим. Ще за радянські часи я десь читав у нашій пресі, що кінотеатр "Бембі " був звичайним порно-кінотеатром, яких на Ріпербані достатньо. Так він і залишився у моїй пам'яті закладом для дорослих. Філіп Норман також пише, що це був порно-кінотеатр. Його рукопис перед тим, як потрапити до типографії, читав сам МакКартні і не надав ніяких заперечень стосовно цього.
Давайте проаналізуємо деталі. Згідно спогадам, бітлів вранці будили літні фрау, які повністю займали туалет кінотеатру за стінкою їх поселення і музиканти не могли вимитися. Вранці фрау ходили на порно стрічки? Дивно!
Находячись у Німеччині хтось нам розповідав про те, що це був дитячий кінотеатр. Тому сеанси і були з самого ранку і бабусі приводили туди своїх онуків. На користь цього аргументу говорить і сама назва кінотеатру. Оленя Бембі - герой диснеївських мультфільмів.
Ось як виглядає це приміщення у наші дні.


Зараз там у жилому будинку під номером 33 на Paul-Roosen-Straße знаходиться гараж. Судячи з приміщення в якому раніше знаходився цей кінотеатр, там могли розміститися не більше 200 глядачів. Це був вхід до кінотеатру (дивись фото вище).
До своєї кімнати бітли потрапляли через "чорний вхід", який розташовувався з лівої сторони будинку і відносився до іншої вулиці - Große Freiheit 85. Сучасне фото цього місця (дивись нижче). Ці двері служили для глядачів виходом.


Усім знайоме фото Джона на цьому ж самому місці (1960 рік)


Але, продовжимо наші дослідження. Ось, що пишуть інші автори у своїх книгах.

Росс Бенсон (автор книги «Пол Маккартни. Личность и миф»): «Эти помещения находились в задней части порнографического кинотеатра «Бемби», за проекционным экраном.
Також Клаус Фоорман стверджу, що кінотеатр надавав глядачам порнографічні стрічки.

Але знаходимо в Мережі і таке:
Торстен Кнаблош (Thorsten Knublauch, журналист):
Бруно Кошмидер получил разрешение на работу кинотеатра с 15 марта 1960 года, после чего он приобрел кинотеатр на Пол-Розен-Штрассе. Возможно, что некоторое время этот кинотеатр не работал, так как в 1960 году в нем не было никаких киносеансов (в газетных архивах нет никакой рекламы кинотеатра до 1960 года, и я не смог выяснить точную дату окончания работы кинотеатра «Луна»). Кошмидеру понадобилось некоторое время для ремонта и найма персонала, и через три недели после приобретения кинотеатр был открыт. Демонстрация первого фильма состоялась 5 апреля 1960 года. Это был фильм «Бенгальский тигр» (прим. — Der Tiger von Eschnapur) — приключенческий фильм немецкого режиссёра Фрица Ланга, снятый в 1959 году по мотивам романа Теа фон Гарбоу). Никто не может сказать, что программа менялась два раза в неделю, но вопреки расхожему мнению там не демонстрировались порно фильмы, нет, обычные нормальные фильмы, вышедшие год и даже более назад. В кинотеатре было 235 мест. Он был одним из 140 кинотеатров в городе. Первоначально Кошмидер назвал его «Бэмби лиштшпиел» (прим. — Bambi Lichtspiele, буквально с немецкого «Кино Бэмби»), но в конце июня 1960 года переименовал его в несколько напыщенное «Кинотеатр Бэмби» (Bambi Filmkunsttheater), хотя репертуар фильмов не изменился». Рекламу идущих там фильмов можно было увидеть на стене дома № 85 на Гросс-Фрайхайт, а неоновая вывеска «Кино» была установлена на соседнем доме № 87. Существуют кадры кинохроники, снятые Бруно Кошмидером на бытовую кинокамеру. На одних кадрах, снятых приблизительно в конце 1959 или начале 1960, запечатен клуб «Кайзеркеллер», на других сняты вход в клуб «Индра», кино «Бэмби» на Гросс-Фрайхайт, а также выход на Пол-Розен-Штрассе. В кадр попали киноафиши фильмов, демонстрировавшихся в тот день в кинотеатре (слева направо): фильм «Сказки» (Tischlein deck dich, 1956 г.) братьев Гримм, фильм «Бенгальский тигр» (The Tiger Of Eschnapur, 1959 г.) с пометкой «только сегодня», и «Летят журавли» (прим. – этот советсткий фильм шел в Германии под названием «Wenn die Kraniche ziehen», 1958 г.). Эти киноафиши указывают на то, что съемка кино «Бэмби» проходила в течение первых трех дней с момента открытия кинотеатра 5 апреля 1960 г., поскольку первым демонстрируемым там фильмом был «Бенгальский тигр».

Посилання: http://beatles-chronology.ru/1960/08/18/gruppa-bitlz-nachinaet-vystupat-v-klu/

І ось тут, я вважаю, що Норман "дав маху" не вивчивши належним чином це питання.

А ось з оригінальною книжкою, про яку я згадував вище з автографом Джорджа, я трошки помилився. Вважав, що в мене таке ж саме видання "Shout!", але таки вирішив перевірити і з’ясував, що Джордж підписав книгу зі слоганом на титульному листі "The True Story of The Beatles". А в мене – "The Beatles in Their Generation". Мій примірник привезли мені у подарунок з Італії десь у 1983-1984 роках. По книжці було видно, що вона не нова і мабуть була знайдена у букіністичній (секондненд) книгарні. А я людина дуже уїдлива і вирішив розібратися в чому різниця між цими двома виданнями. З’ясувалось, що все дуже просто – Джордж підписав англійське видання, а в мене американська версія. Зміст в них однаковий, лише різняться оформленням.


А головна моя помилка полягала в тому, що нове видання ні в якому разі не розширене продовження написаної 40 років тому книги, як я вважав. Це 2 зовсім різні за змістом книги!
Висновок, який я роблю по закінченню читання: чудова книга, яка має маловідомі факти з життя одного з бітлів. Вона, дійсно, заслуговує на увагу!

І я так вважав. А в чому ж різниця?

Книга "Shout!" повністю присвячена історії Бітлз від самого початку заснування гурту і до трагічної гибелі Джона. Вперше вийшла у 1982 році та у послідуючі роки декілька разів перевидавалась (мабуть з доповненнями, але точної інформації я не маю). В ній приділена увага кожному з бітлів.
А його нова книга видання 2015 року має назву "Paul Mccartney: The Life". Російськомовна версія – "Пол Маккартни. Биография" та дещо в іншій обкладинці. Ось про неї і йде мова.


Нове видання своєю назвою повністю виправдовує себе – розповідь ведеться довкола особистого життя Пола МакКартні, хоча роки до 1970-го неможливо відділити від подій, пов’язаних з Бітлз, але все одно в них ставиться упор на Пола.

Ще одна книга Нормана під назвою "John Lennon: The Life" була присвячена Джону і видана у 2009 році. Сто разів бачив у Мережі цю обкладинку, але не здогадався подивитись автора. Ну, тепер буду знати, що і це творіння Нормана. Мабуть також цікава книжка, але в оригіналі мені її не осилити

У Великий Британії вже від вчора надійшла у продаж книга "John & Yoko/Plastic Ono Band". У інших країнах її продаж розпочнеться трошки пізніше.
https://www.amazon.co.uk/John-Yoko-Plastic-Ono-Band/dp/0500023433/ref=sr_1_1?dchild=1&keywords=John+yoko+plastic+ono+band
Судячи по вже деяким завантаженим у Мережу сторінкам, книга вражає своїм змістом.