ГлавнаяФорумДискографияКоллекционерам на заметку

Коллекционерам на заметку

Полезные советы для коллекционеров
Посетитель
fcliverpool
Медаль
Сообщений: 411
Одесса
4 часа назад
В середине 90-х, в доинтернетное время, с большим трудом нашёл CD Live in Japan. Лежал в единственном экземпляре в маленьком стамбульском музыкальном магазине. Столько радости тогда у меня было! Как же времена изменились, свободно продается винил и вполне доступный. Но я пока не заказывал. Хочу всё-таки приобрести весь бокс, жду снижения цены. Но будет ли она...
Классно, отдельно вложенные пикче-конверты! Приятно, что понимают коллекционеров! Жаль, что без разворота, но наверняка оригинал был именно таким.
Модератор
Вад
Медаль Грамота Почетный битломан
Сообщений: 1564
Киев
1 день назад
fcliverpool:
Жаль, что без разворота, но наверняка оригинал был именно таким.

Абсолютно верно! Повторили максимально приближённо к оригиналу.
Наверное, в большей степени различие будет в этикетках. Думаю, Игорь сравнит с тем. что я выложил.

""
""
""
""
""
Save vinyl!
Посетитель
Игорь
Медаль
Сообщений: 1011
Львов
1 день назад
Ага, так красная надпись DOUBLE ALBUM была и на старом винильном издании, я этого не знал, ведь на издании с СD её не было. Ну тогда оформление один к одному, разумеется за исключением каталожных номеров и ссылок правообладателей по состоянию на 2017. Да и этикетки выдержаны в том же стиле, хотя конечно есть некоторые отличия.
""/
Изображение уменьшено. Щелкните, чтобы увидеть оригинал.

Качественней сделать фото пока не получается. Везьде, как и на обложке убрали эмблемы «Уорнер Бразерз», и на этикетках и на обложке написано Made in the EU, а не в Германии.
Модератор
valery57
Грамота Медаль Почетный битломан
Сообщений: 2429
Черкассы
1 день назад
Как известно Джордж Мартин тоже издавал пластинки под своим именем. Правда в основном это были кавера на музыку Битлз. Всего таких пластинок шесть. О некоторых из них на форуме уже писалось. Это одна из редких. Издана была в Америке на лейбле United Artists. Эта пластинка моно, но есть точно такая-же и стерео.

""/
Изображение уменьшено. Щелкните, чтобы увидеть оригинал.

""/
Изображение уменьшено. Щелкните, чтобы увидеть оригинал.

""/
Изображение уменьшено. Щелкните, чтобы увидеть оригинал.
Редактировалось: 1 раз (Последний: 26 мая 2017 в 08:49)
Модератор
valery57
Грамота Медаль Почетный битломан
Сообщений: 2429
Черкассы
1 день назад
Разговоры о о достоинствах японского винила бередят души меломанов на протяжении всей их музыкальной одиссеи. До наших дней актуальна и легендарна молва о первопрессном, японском тёмно-бордовом битловском виниле, который на зарубежных аукционах помечают как "Red". Особо ценятся первый выпуск на чёрном Одеоне и первый "яблочный" пресс, образца второй половины 60-х. Стоит такая экзотика не малых денег. Некоторые альбомы имеют альтернативное оформление, что тоже доставляет радости их обладателям. Вчера я имел удовольствие протестировать эти знаменитые издания на довольно приличной аппаратуре. Рассматривались альбомы "Help!" и "Rubber Soul". Результатом остался очень доволен. Бордовый винил звучит звонко и детализировано, всё на месте. Сами пластинки очень красивые и увесистые, настоящее произведение искусства!

""/
Изображение уменьшено. Щелкните, чтобы увидеть оригинал.


Стерео издание альбома "Help!" серии ОР содержит оригинальный внутренний пакет с клапаном и обложку из очень толстого картона, берёшь в руки и сразу чувствуется вес. Полиграфия на высшем уровне. Альтернативный разворот и задняя часть обложки. На развороте слева фото Битлов с автографами, а справа целая страница на японском языке:

""/
Изображение уменьшено. Щелкните, чтобы увидеть оригинал.


На задней части помещено альтернативное фото группы сделанное во время сьёмок фильма.

""/
Изображение уменьшено. Щелкните, чтобы увидеть оригинал.


"Яблочный" стерео альбом "Rubber Soul" серии АР, по качеству винила и полиграфии ничем не уступает Одеону, правда обложка этой серии сделана из более мягкого картона, по этому её внешний вид не такой внушительный. Само оформление обложки почти не отличается от оригинала, но заметно присутствуют надписи на японском языке.

""/
Изображение уменьшено. Щелкните, чтобы увидеть оригинал.


И всё же, несмотря на имеющиеся различие по сравнению с ОР, серия АР тоже имеет очень приличный внешний вид. Одним словом: коллекционеры винила и особенно битломаны! Берите на заметку. Оба издания достойны того, чтобы стать украшением ваших коллекций!
Редактировалось: 7 раз (Последний: 28 мая 2017 в 09:46)
Модератор
valery57
Грамота Медаль Почетный битломан
Сообщений: 2429
Черкассы
1 день назад
Оказывается даже группа Bananarama выпускала синглы с каверами на песни Битлз! На днях приобрёл вот такой немецкий сингл, датированный 1989 годом!

""/
Изображение уменьшено. Щелкните, чтобы увидеть оригинал.

""/
Изображение уменьшено. Щелкните, чтобы увидеть оригинал.
""/
Изображение уменьшено. Щелкните, чтобы увидеть оригинал.

""/
Изображение уменьшено. Щелкните, чтобы увидеть оригинал.
Редактировалось: 2 раза (Последний: 2 июля 2017 в 12:14)
Модератор
Вад
Медаль Грамота Почетный битломан
Сообщений: 1564
Киев
1 день назад
Save vinyl!
Модератор
Вад
Медаль Грамота Почетный битломан
Сообщений: 1564
Киев
1 день назад
З цікавим екземпляром я мав діло цими днями. Розповім про нього бо, можливо, інформація буде корисною і іншим читачам нашого Форуму.
Ось, дуже цікава платівка.

""

Хтось може заперечить мені, мов, що тут цікавого? Стандартне видання 1969 року на, так званому, lime green, тобто, світло-зеленому Кепітолії. Цей дизайн етикеток компанія використовувала впродовж 1969-1971 рр. Так спочатку вважав і я.
Але уважніше розгляньте каталожний номер. Замість нам звичного ST-2442 бачимо ST 8-2442 (на конверті), або ST-82442 (на етикетках). Ну, ще зверху на конверті є 3 маленькі полоси під уклоном. Хтось мабуть також і їх помітив. Більш нічого незвичного.

""
""
""

Це, так званий, Capitol Records Club edition, який розповсюджувався серед фанатів через поштову розсилку, які зробили на нього попередній заказ. Причому в цій серії були перевидані усі альбоми Бітлз, які випустила компанія Capitol Records до 1966 року включно. Правда, є маленьке зауваження щодо кольору етикеток деяких видань, але це вже деталі.
Отже, тримаючи в своїх руках платівку, яка була видана в Америці, уважно придивитись до її номера. Якщо, це не звичайне видання, а клубне – має у каталожному номері першою цифрою вісімку, то його ціна вище у 2-2,5 рази, аніж ціна такого ж самого стандартного випуску.
Save vinyl!
Модератор
valery57
Грамота Медаль Почетный битломан
Сообщений: 2429
Черкассы
1 день назад
Очень познавательно. Спасибо Вадим.
hoho
Модератор
valery57
Грамота Медаль Почетный битломан
Сообщений: 2429
Черкассы
1 день назад
Красавцы! Не хватает альбома "Pet Sounds" для полного релакса!

""/
Изображение уменьшено. Щелкните, чтобы увидеть оригинал.


Кстати Пол Маккартни сам признавал, что между группами Битлз и Бич Бойз какое-то время, даже существовала негласная конкуренция. Однако выход "Сержанта" окончательно закрепил лидерство Битлз в этом негласном соревновании.
Модератор
Вад
Медаль Грамота Почетный битломан
Сообщений: 1564
Киев
1 день назад
Хочу розповісти шановному панству про одне цікаве видання альбому "Band On The Run", навколо якого серед колекціонерів і досі йдуть суперечки. Може ця інформація комусь і знадобиться. Але, спочатку нагадаю, як виглядає справжній британський реліз першого преса.

""

Як ви бачите, нічого незвичного нашому оку ця етикетка не містить. З правої сторони вона має логотип Apple та під ним надпис An Apple Records. Це вже говорить про те, що платівка відноситься до першого преса, бо пізніше (десь у 1977 році) вона була перевидана вже без цього логотипу та надпису. Замість них, майже у самому низу етикетки, можна побачити надпис Mfd. In U.K. та EMI Records Ltd. у дві строки. Ну, додам ще фото і цього преса - преса другої половини 70-х, про який я також тут згадую

""

Матричні номери першого типу етикеток мало про що говорять, бо вони можуть бути двох видів:
YEX 929-1
YEX 930-1
що зустрічається доволі не часто, або можуть бути і з двійками, тобто
YEX 929-2
YEX 930-2
Це не має особливого значення, бо з одиницею у кінці номера матриці, а потім і з двійкою, платівки друкувались в один і той самий період часу. Ну, може, з двійками трошки пізніше, але не більше чим через 1-2 тижні з дня дати релізу. Тому платівки з цими двома варіаціями матриць можна вважати першим пресом.
Головне – обидві представлені тут етикетки мають майже зовсім плоску поверхню, як і усі релізи EMI того часу.

Справа тут у зовсім іншому - доволі часто на аукціоні eBay можна зустріти дуже незвичний варіант цього альбому. Ось, як він виглядає.

""
""

Торговці описують свій товар по різному. Хтось вказує що це контрактний прес, а хтось пише, що це експортний варіант. Ну, спробуємо розібратися.
Я спеціально надаю два різних фото, щоб ви звернули свою увагу і на те, як виглядає сама етикетка. Вона має дуже шорстку поверхню і виглядає як печатка з бувшої Югославії. Цей факт когось наштовхує на думку, що реліз цей може бути внутрішнім випуском цієї південної країни. Тобто, платівки пресували у себе, але одягали їх у палітуру, яку отримували з Великобританії. Дещо в цьому є, бо таке і дійсно практикувалось, але у нашому випадку це помилково!
Як ми бачимо, навколо отвору для шпинделя є борозна. Що стосовно неї, то параметри кільця наступні: 29 мм внутрішній діаметр, 31 мм - зовнішній. Відповідно, ширина дорівнює 2 мм. Під ці параметри начебто підходять машини Polydor, тобто або це контрактний прес, або це прес зроблений на штамп-машинах Polydor не у Великобританії, а десь ще, скажемо, у Скандинавії. І це міркування також помилкове!
Тут ще треба уважно роздивитись матричні номери. Вони у цього загадкового видання ось такі
ZYEX 929-3 BLAIRS
ZYEX 930-3
та ще не вибиті машиною, а видряпані вручну. Додаткове слово BLAIRS на першій стороні платівки явно вказує на ім’я інженера Кріса Блейра, який у той час працював у Abbey Road Studios. Отже, платівка британська. Шукаємо її походження далі…
І ось знаходимо її родичів…

""

Ці етикетки від лейблу Warwick Records, який відноситься до концерну Multiple Sound Distributors, та який у середині 70-х років було розташовано у будівлі за номером 79 по Blythe Road у Лондоні, W14 OHP.
Висновок: даний реліз є внутрішнім британським випуском, який було відпресовано по контракту не на заводах компанії EMI, та навряд чи він експортувався у інші країни. Наявність значної більшості платівок цього варіанту саме у британських продавців тільки це підтверджують.
Більш точно назвати час (точніше, рік), у який його було відштамповану, я зможу тільки тоді, коли якийсь примірник цього релізу потрапить до моїх рук, бо треба уважно роздивитись палітуру. Є деякі думки… але вони потребують перевірки.

P.S. Колись я побачив цей загадковий реліз на внутрішньому аукціоні OLX та написав продавцю. Коштував він якісь дрібниці. Але відповідь мене приголомшила. Хазяїн відповів що платівка поки що знаходиться за кордоном і прибуде пізніше. Ну, пізніше, так пізніше, я не душе і поспішав її придбати. Десь через місяць на тому ж самому аукціоні з’явилася ще одна пропозиція цього альбому. Але на фото було перевидання та ще й з бар-кодом. Я навіть і не звернув увагу що продавець був той самий. Потім мені прийшов лист, мов платівка прибула та її можна забирати. Також було надано посилання на те нове видання, що я бачив напередодні. Я відразу зрозумів у чому справа і відповів продавцю, що на фото у новій об’яві зовсім інша платівка і вона мені не потрібна. Продавець навіть образився, але що йому казати, коли він розташував у першому своєму повідомлені першу побачену у мережі світлину, не вдаючись до деталей. Тому будьте уважніше з такими продавцями, завжди запитуйте реальні фото!
Save vinyl!
Модератор
Вад
Медаль Грамота Почетный битломан
Сообщений: 1564
Киев
1 день назад
Якщо ми вже зачепили тему стосовно різновидів альбому "Band On The Run", то продовжу далі розповідь про ще деякі заморочки, якими "хворіють" меломани.
Десь років 7 або 8 тому мене запитали про надпис, який повинен знаходитись на корінці (ребрі) конверту платівки. Я навіть не звертав тоді своєї уваги на це і для мене і дійсно було повним відкриттям те, що деякі конверти мають не однин, а два надписи. Тоді я не зміг відповісти на поставлене мені питання. Але, сьогодні, коли вже накопичено доволі інформації з різних джерел, я можу дати точну відповідь.
А питання було дуже просте: На одних конвертах надпис зустрічається тільки на основному (боковому) ребрі, а на інших, він дублюється ще і зверху конверта. Які з цих конвертів були надруковані першими?
Щоб було все ясно, покажу приклад конверта, де є надпис не тільки збоку, а ще і зверху.

""
""

На той час, коли мені було задано це запитання, я мав платівку з матричними номерами
YEX 929-2
YEX 930-2
тобто першого преса і знаходилась вона у конверті з одним надписом – тільки на основному ребрі. Це не давало мені надати компетентну відповідь, бо альбом Рінго "Goodnight Vienna", що було видано майже у той самий час, мав на конверті два надписи.
Але згодом з’ясувалось, що поліграфічна контора Garrod & Lofthouse, яка друкувала конверти на замовлення компанії Apple, у період з 1972-го по 1976-ий роки наносила надписи з ім’ям групи/виконавця, назвою альбому та каталожним номером не тільки на боковому ребрі, а ще і на торцях. До цього періоду часу інформація знаходилась тільки на боковому ребрі, а після - виготовлення палітурної продукції замовляли вже в іншій конторі.
Відвідувач форуму, який уважно читає мої повідомлення, обов’язково повинен звернути увагу на те, що я пишу якусь несумітницю, бо згадую своє перше видання цього альбому з одним надписом. Так! Це стало можливим завдяки, так званій «тасовке/распаровке», або «пересортице». Ці совкові терміни часто вживали меломани 70-х років. Якщо перше – це сумлінна підміна конверту, або платівки самим хазяїном, то другий термін був сповна офіційним явищем. Справа у тому, що кількість отпресованих платівок, та кількість надрукованих конвертів ніколи не збігаються. Дуже часто, коли змінювався надпис на етикетці (виправлялась якась помилка), то нові конверти не друкували заново, а використовували ті, що ще залишались на складах у великій кількості. Також, були і зворотні приклади. Такі видання називають ПЕРЕХІДНИМИ ПРЕСАМИ, та можна навести багато їх прикладів.
Отже, перегляньте свої екземпляри. Самий перший випуск повинен мати на конверті два надписи – на ребрі і на торці. Це означає, що конкретний диск надійшов у продаж у перші дні релізу. Якщо надпис тільки на ребрі конверту – нічого страшного, вас ніхто не обдурив, просто ви маєте перехідний прес.
Save vinyl!
Модератор
valery57
Грамота Медаль Почетный битломан
Сообщений: 2429
Черкассы
1 день назад
А у меня до сих пор так и нет английского первопресса. Довольствуюсь американцем. music
Модератор
Вад
Медаль Грамота Почетный битломан
Сообщений: 1564
Киев
1 день назад
Я тримаю обидва варіанта бо:
- американська платівка містить на одну композицію більше;
- американська платівка має індивідуальний стікер;
- оформлення платівки (як етикетки, так і конверта), виданої у США, дещо інакше. Це, у першу чергу відноситься до розташування черговості портретів.

""
Редактировалось: 1 раз (Последний: 10 августа 2017 в 22:21)
Save vinyl!
Модератор
Вад
Медаль Грамота Почетный битломан
Сообщений: 1564
Киев
1 день назад
Продовжимо розглядати бітлівські релізи з точки зору їх колекціонування.
Хтось може мені заперечити, що це все “філателія“, яка не має ніякого відношення до самої музики. Так, згоден. В цьому випадку краще завантажити з трекера файли у Hi-Res та їх і слухати. Це, так би мовити, варіант для слухача. А для колекціонера завжди пріоритетом був і залишається фізичний носій звуку, який з часом лише тільки набирає своєї ваги і з кожним роком дорожчає. Сьогодні ми розглянемо бокс The Traveling Wilburys Collection.
Незважаючи на те, що до славетного супер-гурту входило 5 різнопланових гітаристів, релізи Traveling Wilburys обов’язково присутні у сольній дискографії Джорджа Гаррісона, як одного з засновників цього легендарного проекту. Згаданий бокс вперше вийшов у 2007 році.

""

Він містив в собі:
- Сам бокс з стікерами, в який вкладалося усе що перераховане нижче:
- Буклет, що мав 16 сторінок;
- Альбом “Traveling Wilburys Vol. 1“;
- Бонусний 12 дюймовий максі-сингл з 7 додатковими композиціями;
- Альбом “Traveling Wilburys Vol. 3“;
- 6 поштовик листівок;
- Постер.

На фото нижче 2 варіанта цього боксу. Вгадайте, що це за видання?

""

Я, наприклад, можу відразу глядячи тільки на лицьову сторону обох боксів, видати вердикт: зліва бокс, виданий компанією RHINO у 2007 році, а справа – його друге видання, яке вже у 2016 році здійснила компанія UNIVERSAL. Причому, обидва релізи виготовлені у США для європейського ринку.
З чого я зробив такі висновки? По-перше, реліз RHINO 2007 року завжди має 2 стікера. Один - помаранчевий прямокутник, який пояснює, що це за видання і на ньому можна помітити схематичне зображення літака типу “кукурузник“, що розташовано до гори ногами та розкидане по всьому стікеру мовляв водяні знаки. Другий стікер круглий з фольги і вказує, що платівки були виготовлені на 180-грамовому вінілі за RTI технологією.
Так ось, на боксі для внутрішнього розповсюдження круглий стікер знаходиться у лівому верхньому куті, а помаранчевий у протилежному, тобто, у правому верхньому куті. А на боксах, що йдуть на експорт (дивись фото вище), круглий стікер завжди розташовували у нижньому правому куті, в той час, як помаранчевий ліпили у лівий верхній кут.
По-друге, реліз від UNIVERSAL, який було видано у липні 2016 року має тільки один стікер! Основний помаранчевий стікер має такі ж самі надписи, що і попередній, окрім номера. Але в очі дуже кидається зображення тих самих “кукурузників“, які вже правильно перевернуті і дуже яскраві, що навіть затуляють основний надпис.
Ще більшу різницю між цими боксами можна побачити, якщо їх розглядіти з зворотної сторони.

""

Хоча бокси що призначалися для внутрішнього ринку та ті, що експортувалися, виготовлялися в одному місці, все ж таки бокс для внутрішнього ринку мав позаду номер R2 167868 (лівий верхній кут), а на експортному боксі цей номер відсутній. Якщо бути точнішим, то цей номер нанесено не на самому боксі, а на папері, який обгортає його зворотну сторону. Та можна помітити ще безліч розходжень (дивитесь фото).
Отже, наявність того чи іншого стікера має велике значення! Від цього залежить до чого варто віднести конкретний реліз, до якої дискографії. Тут ситуація десь дуже схожа з відносно нещодавнім перевиданням альбому “All Thing Must Pass“ 3LP до 40-річчя з дня його виходу та у зв’язку з святкуванням дня музичного магазину (Record Store Day) у 2010 році. Бокс було відпресоване у США для продажу по всьому світу. Але внутрішній реліз дещо відрізнявся від того, що повинен був йти на експорт. Різниця ця складалася з слідуючого:
- Американський внутрішній реліз було пронумеровано. Індивідуальний номер кожного примірника знаходиться на обороті боксу та має вигляд позолоченого штампу.
- Стікер, що розташовано на лицевій стороні боксу має каталожний номер APPLE STCH 639;
- Стікер з бар-кодом, що розташовано на зворотній стороні боксу має логотип RSD.
Реліз що йшов на експорт, наприклад, для продажу у Європі, мав дещо інакше зовнішнє оформлення:
- Нумерація примірників була відсутня;
- Стікер на лицьовій стороні у кінці каталожного номеру мав зайві три літери SKI, тобто виглядає як APPLE STCH 639 SKI;
- Стікер з бар-кодом не має логотипу RSD.
Докладніше усі ці прикмети релізів ми розглядали тут
http://beatles.kiev.ua/forum/thread180-1.html#1280
Були якось на одній з наших фірм ці експортні релізи. Але я їх пропустив. Друзям накупував, а сам тим часом чекав посилку з Америки. Я тоді не знав про такі тонкощі. А потім, коли схаменувся, то усі комплекти вже розійшлися. Ну, я і пішов по магазинам, які отримували з різних фірм закордонні платівки у надії, що щось могло залишитись в них. Якось потрапив до одного торгового центру і бачу стоїть в них на полиці цей комплект у плівці, але без стікера. Прошу мені його показати. Молодий продавець, не здогадуючись хто я такий, починає мені розповідати про те який це гарний альбом і що його варто купувати за будь які гроші. Спочатку мене приголомшила ціна, яка була у 2 рази вище оптової, що відпускала фірма. Потім розчарувало те, що ніде не було ніяких стікерів. Уважніше придивившись до плівки, я зрозумів, що бокс було перепаковано. Кажу продавцю що, нажаль, тут не вистачає стікерів, і повертаю йому бокс. Ой, що тут почалося! Як він мене почав пресувати та соромити, що я ні в чому не розбираюся. Мовляв, ті папірці були і зовсім зайві. Навіть дівчина, яка скучила за касовим апаратом підійшла ближче, прислуховуючись до нашої розмови. Я спокійно почав роз'яснювати обом чому це так важливо. Продавець з касиром переглянулись між собою і по їх обличчям я помітив, що вони зовсім розгублені. Потім вже з повагою хлопець винувато промовив: “Розумієте, плівка ця в нас розірвалася і ми перепакували бокс не звернувши увагу на ті наклейки, які на ньому були“. Ну, я упевнений, що бокс у них і так хтось купить, але цінність його вже буде зовсім не колекційною.
Продовжимо розповідь про The Traveling Wilburys Collection. На рутрекері можна знайти детальний огляд обох видань (2007 і 2016 рр.) з показниками DR по кожному треку. Народ схиляється до висновку, що нове видання має дещо кращій звук, ніж попереднє. Я сам такого порівняння ще не робив, бо довіряю не показникам, а своїм вухам. Але вірю в те, що звук став кращим, бо новітні технології випуску грамплатівок з кожним днем все більше і більше вдосконалюються. Колись ще у 70-роки до мене у руки потрапило видання The Beatles 1967-1970 на синьому напівпрозорому вінілі та його звук мене навіть роздратував. Було таке враження, нібито голка ковзала по склу. Сьогодні новітні добавки та компоненти роблять кольоровий вініл набагато кращим і він своєю якістю вже зрівнявся з класичним чорним. Теж саме можна спостерігати і в техніці виготовлення лакових дисків, де майже все комп’ютеризовано.
Але з іншої точки зору, перше видання найбільш цінне. Цінне воно тому, що платівки, які в ньому знаходяться, окремо у продаж не надходили. Вони навіть не мають бар-коду. Перевидання 2016 року, яке з’явилося у липні, майже повторювало цю історію. Але пройшло десь півроку і платівки були надруковані знову для їх поштучного продажу. А це, як звісно, дещо знецінює сам бокс. Якщо ви задались мрією придбати цей бокс, ось і вирішуйте, що саме для вас важливіше. Тим паче, що старі видання ще можна знайти у стоках.
Маю надію, що ця інформація буде комусь в нагоді.
Save vinyl!
Модератор
Вад
Медаль Грамота Почетный битломан
Сообщений: 1564
Киев
1 день назад
А ось, в якості зразка, як виглядає внутрішне видання, тобто сугубо американський бокс.

""
Save vinyl!
Модератор
Вад
Медаль Грамота Почетный битломан
Сообщений: 1564
Киев
1 день назад
Маленький додаток до повідомлення, що було розташовано тут
http://beatles.kiev.ua/forum/thread28-5.html#873

Цими днями знову в одному з американських приватних магазинів було знайдено бокс в якому знаходились 4 фабричні коробки з сінглом "Give Peace A Chance" 1969 року походження. У кожній з них було по 25 платівок. Тобто, взагалі = 100 сінглів ніколи не бувших на програвачі! Судячи по тому, що платівки знаходяться у стандартних пакетах компанії Apple, це мабуть повинен бути прес фабрики міста Скрентон, або Лос-Анжелоса. І хоча цей реліз не дорогий, але знахідка повинна ще трошки знизити вартість таких самих екземплярів на вініловому ринку.

""
Save vinyl!
Модератор
Вад
Медаль Грамота Почетный битломан
Сообщений: 1564
Киев
1 день назад
Нарешті сьогодні розкрив бокс 2016 року видання. Вирішив зробити його порівняння з усіма пресами, що я маю. Ніякої різниці із боксом 2007 року я не почув, тому взявся нове видання тестувати з першим європейським пресом, виданим у Німеччині для продажу по всій Європі. При прослуховуванні виявилося, що на новому релізі низьких частот побільшало, а високі залишились такими ж самими. Але, можливо, це тільки на моїй апаратурі склалося таке враження. Звісно, що з різними картриджами, коректорами та навіть тонармом, звук може мати зовсім інший відтінок. Нові платівки дуже важкі, мабуть мають не 180 грам, а усі 200. Але заміряти точну їх вагу в мене нічим.
Дещо у розпаді від внутрішніх пакетів. Їх просто немає. Замість цього у конвертах лежать двосторонні листки розміром 28,5 см на 28,5 см. Вони повторюють вміст оригінальних внутрішніх пакетів, що знаходились у альбомах раніше і в які вкладалися платівки. Якщо придивитись уважніше, то можна навіть помітити, що ці листки ні що інше, як копії, зроблені з оригінальних пакетів. Навіть помітні місця склеювань цих пакетів. Тобто, просто оригінальні пакети відсканували та наклали на них новий логотип. Самі платівки знаходяться у квадратних напівпрозорих целофанових пакетах. Ось це мені і не сподобалось.
Зробив сторінку, присвячену даному релізу
http://beatlesvinyl.com.ua/us/george/lp/CRE-39517-01.html
Поки що там багато картинок, але згодом ще буде дописано більше текстової інформації.
Конверти зроблені також неякісно. Матеріал товще ніж той, що був у перших європейських видань. Дуже соковиті фарби самих обкладинок та ось склеєні вони розхлябано. Етикетки самих платівок також розрізані машиною не точно по кругу. До речі, ті ж самі нарікання і на бокс 2007 року. Мабуть це "американська культура виробництва". Вже багато разів чув нарікання у бік заокеанської продукції, мовляв там на фабриках працює багато вихідців з Мексики та інших країн третього світу. Не дуже ретельно вони відносяться до своїх обов’язків… то клею переллють так, що внутрішні пакети склеюються в середині, то пальців наставлять на робочій поверхні доріжок платівок.
Ще один цікавий факт - конверти платівок, що знаходяться в цьому боксі, не мають бар-коду. Тобто вони призначені лише для продажу у складі цього боксу. Але, нагадаю, що сам бокс надійшов у продаж 6 липня 2016 року, а 14 жовтня цього ж року обидва альбоми були видані ще і як окремі платівки. Вирішив уважніше придивитись до них і поїхав на фірму. Нажаль, фотографував платівки у напівпідвальному приміщенні на смартфон, але навіть на неякісних фото можна побачити у правому нижньому куті наявність бар-коду.

""
""

З цього я роблю висновок, що одинарні платівки можуть мати як інше внутрішнє оформлення, так і зовсім інші матричні номери.
Тепер хочу прописати на сайті сингл, що було видано напередодні виходу боксу 2007 року, або разом з ним. Та не маю точної інформації щодо його часу офіційного релізу. Ось сам сингл. На першій його стороні звичайна версія хіта "Handle With Care", а на другій – подовжена. Сингл було видано у Великобританії (або Європі) компанією Rhino Records за каталожним номером RHI7-198908.

""
""

За деякими даними сингл вийшов 30 травня 2007 року. У других джерелах знайшов що дата виходу випадає на 10 липня 2007 року. А в третьому місці стверджують, що сингл вийшов разом з боксом, тобто 3 грудня 2007 року. Нажаль, усі мої довідники містять інформацію значно старшого періоду. Нових довідників я не придбав, та вони й не виходили останнім часом. Може хтось знає офіційну дату виходу цього синглу?
Save vinyl!
Модератор
valery57
Грамота Медаль Почетный битломан
Сообщений: 2429
Черкассы
1 день назад
Само по себе событие не ново, однако вещь хорошая, стоит обратить внимание!
The Rolling Stones In Mono

""/
Изображение уменьшено. Щелкните, чтобы увидеть оригинал.


Following in the footsteps of the exceptional Beatles in Mono box set, "The Greatest Rock & Roll Band in the World," the Rolling Stones, finally get their mono due in the form of The Rolling Stones in Mono. Everything about this essential analog release is done to audiophile specifications.

""/
Изображение уменьшено. Щелкните, чтобы увидеть оригинал.

""/
Изображение уменьшено. Щелкните, чтобы увидеть оригинал.
Редактировалось: 1 раз (Последний: 29 сентября 2017 в 08:42)
Модератор
Віталій
Медаль
Сообщений: 828
Харьков
4 дня назад
Сколько ж такая коробочка стоит?
|
Перейти на форум:
Страницы: Первая 15 16 17 18 19 20 Последняя
Быстрый ответ
У вас нет прав, чтобы писать на форуме.