ГлавнаяФорумУчастникиДжон ЛеннонGimme Some Truth (The Ultimate Mixes)

Gimme Some Truth (The Ultimate Mixes)

Обговорюємо все що стосується цього релізу
Модератор
Вад
Медаль Грамота Почетный битломан
Сообщений: 1643
Киев
10 часов назад
Редактировалось: 1 раз (Последний: 16 октября 2020 в 22:47)
Save vinyl!
Модератор
Вад
Медаль Грамота Почетный битломан
Сообщений: 1643
Киев
10 часов назад

[BR][OF] John Lennon - Gimme Some Truth (Deluxe edition)
https://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=5956264

Save vinyl!
Посетитель
Игорь
Медаль
Сообщений: 1106
Львов
6 часов назад
Нарешті сьогоді послухав збірник у 5.1. Ну а як вам нові ремікси? Кілька разів слухав його також у стерео. Взагалі мені сподобалося, тільки в деяких піснях занадто вип’ячно бас, аж вухо ріже, правда в багатоканалі такого враження у мене не виникало, хоча сабвуфер налаштував на максимум. І взагалі 5.1 справило набагато краще враження ніж стерео, саме в цьому форматі раджу слухати. На жаль не маю на чому послухати і оцінити Atmos. Мені здається, що команда Пола Хікса достатньо обережно і з повагою до оригіналів поводилася з мікшуванням, як раніше у бітлівських реміксах команда Джайлса Мартіна. Правда, і там і тут є питання до міксів окремих пісень. Найрадикальніша відмінність – це ремікс Grow Old With Me. За основу взято варіант пісні з Lennon Antology, який супроводжується симфонічним оркестром під керівництвом Джорджа Мартіна і бас-гітарою, на якій за чутками грав Пол Маккартні, що на жаль виявилося неправдою, хоча стиль гри схожий. Але початок до кінця 1-го куплету взято з демо-версії, причому що дуже цікаво не з альбомної версії, а з іншої без драм-машини і вокал там трохи інакший. Та не так вже й погано.
Думаю шкода, що відібрана альбомна версія пісні I’m Losing You, а не більш драйвова з учасниками гурту Cheap Trick, та що відкриває збірник Wonsuponatime.
Посетитель
Игорь
Медаль
Сообщений: 1106
Львов
6 часов назад
Цілком розумію, що зовсім невдячна справа доводити, які саме пісні подобаються, а які ні, адже про смаки тяжко сперечатися. Тим не менше, дозволю собі висловити свої думки про склад збірника. Ну як можна було не включити Mother, один з найбільших шедеврів Джона! З першого альбому я б ще додав Remember. Пісню Angela, яка представляє третій альбом, я б замінив на титульну New Yor City, якщо назва першої пісні альбому викликає таке занепокоєння, а краще було б вставити обидві. З альбому Mind Games обов’язково вибрав би One Day in a Time замість I Know. А Bless You (така нудна пісня, хоча й присвячена Йоко) з альбому Walls and Bridges треба замінити на його перлину Nobody Loves You (When You’re down and out), а Steel and Glass (пассаж у бік Аллена Клейна) – на співробітництво з Гарі Нілссоном Old Dirt Road. Ну і з сесій Rock ‘n’ Roll додав би Just Because або Here We Go Again. Таким чином, вийшло би 40 пісень, які би щільно заповнили 4 вінілові платівки. Відібрано 36 напевно тому щоби в кожному LP було б по 9 (улюблена цифра Джона, знаю, зараз у 3-му 10, а в 4-му 8). А нинішні 36 пісень можна цілком умістити в 3 LP, а не 4! До речі, не розумію, чому тенденцію, яка супроводжує останні бітлівські сольні релізи, зменшувати тривалість однієї сторони до 17-18 хв. мотивують властивостями мастерінгу при зменшеній у 2 рази швидкості. Адже Білий альбом і Еббі Роуд Майлз Шоувел нарізав з використанням тої ж технології, платівки там з тривалістю 46-47 хв. і звучать вони чудово.
Редактировалось: 1 раз (Последний: 24 октября 2020 в 19:57)
Перейти на форум:
Страницы: Первая 1 2
Быстрый ответ
У вас нет прав, чтобы писать на форуме.